Досвід роботи

Кожного разу, коли вчитель готується до до уроку, він вирішує два головних питання: чого навчати і як навчати? Відповідь на перше запитання визначається змістом навчальної програми. А на розв’язання другого запитання впливає ціла низка факторів. Головні з них такі: зміст матеріалу даного уроку; рівень професіоналізму вчителя; дидактична оснащеність; психолого – педагогічні особливості класу, який навчається, загалом; індивідуальні психологічні особливості окремих учнів. Тільки проаналізувавши перелічені фактори, учитель може усвідомлено побудувати модель майбутнього уроку, на якому комфортно і цікаво, який сприятиме досягненню головної мети: всебічному гармонійному розвитку особистості учня.

 Я  вважаю, що в основі сучасного уроку має бути любов, радість, ненасильність пізнання. Тому, будуючи свої уроки,  більше використовую гуманістичний підхід, створюю умови, щоб дитині хотілося вчитися.

З перших уроків 1 класу я вчу учнів ощадливо використовувати відведений для уроку час. Так, чергові завжди до початку уроку переглядають, чи все є необхідне для даного уроку: наприклад, до уроку математики – підручник на підставці, зошит робочий, в пластмасовому стаканчику – ручки, лінійка, простий олівець, кольорові олівці. Учні, які відповідають за підготовку дидактичного матеріалу, перед уроком беруть в мене потрібні картки і кладуть кожному на парту. Перед уроком української мови та літературного читання учні роздають папки «Орфоепічні вправи, таблиці слів, складів», а  в кінці уроку збирають їх. Обмін зошитів відбувається після уроку. (Додаток 1)

 Після уроків готуюсь до наступного робочого дня. Якщо все заздалегідь підготовлено, з’являється більше часу для спілкування на перервах з учнями, якого вони чекають з нетерпінням.

Кожен урок, як чудова вистава, повинен мати успіх. Щоб урок був продуктивним, має бути чітка організація початку уроку, який ніколи не затягую, відразу ж після дзвінка у класі встановлюється ділова, атмосфера. Урок розпочинаю переважно із запитань чи завдань, які активізують увагу.

 На уроки я прихожу в гарному настрої, обов’язково показую дітям свою впевненість в тому, що вони зможуть осягнути новий складний матеріал, адже всі в класі уважні і цілеспрямовані. На першому етапі уроку «Організація класу» читаємо вислови, епіграф уроку за стрілками та ін. (Додаток 2)

 На етапі мотивації використовую прийоми, що створюють проблемні ситуації, викликають у дітей здивування, інтерес до змісту знань та процесу їх отримання. Це короткі бесіди і розповіді, демонстрування наочностей, Використовую такі вправи: «Вилучи зайве», «Роз’єднай слова», «Мікрофон», «Скринька скарг» (Додаток 3).
 Цей етап уроку займає не більше 5% часу.

Частину уроку вчитель присвячує обґрунтуванню теми та мети.  Я під метою  розумію не тільки мету для себе (що я хотіла б зробити на уроці), а й те, чому учні повинні навчитися на уроці. Мета уроку програмує його результат.

 Мета уроку не має сенсу, поки вона не стала метою учня. 

 Важливо показати учням самоцінність матеріалу, його здатність дати учням нові знання про світ, суспільство, людину, привести до більш глибокого осмислення й розуміння актуальних проблем, важливість матеріалу в системі знань.

Розуміння навчальної мети учнями дозволяє їм стати активними учасниками уроку, самим планувати й організовувати свою діяльність. Поліпшується зворотний зв’язок між учителем і учнем, забезпечується можливість осмисленого контролю та самоконтролю за результатом діяльності. Учень повинен приймати мету, розуміти значимість досягнення мети для нього, бачити, де він зможе використовувати ці знання і вміння. Цей етап уроку займає не більше 5% часу заняття. На ньому я використовую такі вправи: «Дешифрувальник», «Морський бій», «Мікрофон», «Загадкові будиночки» та інші. (Додаток 4)

       Якщо ми хочемо одержати зворотній зв’язок, довідатись, чи зрозуміли учні навчальний матеріал, то для цього необхідно мати інформацію про труднощі, виявити зону незрозумілого. Треба побудувати взаємодію так, щоб учні захотіли повідомити цю неприємну інформацію. Тому я негативно не оцінюю відповіді учнів чи відмову від відповідей. Виявити незрозуміле на уроці мені допомагає вправа «Скринька скарг». (Додаток 5)

 Навчальна мета тісно пов’язана з оцінюванням та контролем. Для вчителя чітко сформулювати мету – значить, полегшити підготовку до контрольної роботи, до складання тесту чи іншого виду перевірної роботи.             На етапі уроку «Актуалізація знань» даю учням інформацію для виконання практичних завдань за мінімально короткий час; залучаю та зосереджую на процесі пізнання; виявивши помилки, допомагаю їх виправити і даю можливість учням відчути свої сили та більшу впевненість,  зустрічаючись з новим матеріалом: «Я вже щось знаю»; збираю інформацію, як можна було б використати знання учнів щодо теми уроку.

На цьому етапі уроку, який займає 10 – 15% часу, використовую такі вправи: «Гронування», «Кубування», «Діаграма Венна» та інші. (Додаток 6)

    На етапі уроку «Усвідомлення змісту» ( 50 – 60% часу заняття) учні мають оволодіти інформацією та усвідомити її значення в результаті своєї конструктивної діяльності; необхідно підтримувати зацікавленість учня, отриману на етапі актуалізації та уміння перевірити своє власне розуміння. Використовуються вправи «Читання з передбаченням», «Пошук людського скарбу», «Добре – погано», «Навчаючи – учись», «Бліц – турнір», «Математичні кубики», «Диктори», «Допитливий» та інші. 
(Додаток 7)   
 Підводячи підсумок уроку (15-20% часу), пояснюю зміст опрацьованого; порівнюю реальні результати з очікуваними; разом з учнями аналізуємо, чому відбулося так, а не інакше; робимо висновки, закріплюємо засвоєне. Намічаючи нові теми  для обмірковування, установлюю зв’язок між відомим і тим, що потрібно засвоїти, навчитись у майбутньому; складаю план подальших дій. На цьому етапі уроку використовую «Сенкан», «Незакінчені речення», «Інтерв’ю», тестування та інше. (Додаток 8) 

    Завдання вчителя – «не загубити» жодної дитини, дати кожній можливість розкрити все краще, закладене Богом, сім’єю, школою. Для цього мені потрібно знати, чим живиться дитяча думка, цікавитись кожним учнем як особистістю. До кожної дитини потрібно виявляти чуйність і щирість. Не виділяти надмірною увагою обдарованих і не принижувати слабших. Групова система роботи на уроках – надійний стимул подальшої навчальної роботи учнів із захопленням, з відчуттям власної гідності.

Організовуючи групову навчальну діяльність, я намагаюсь створити сприятливі умови для сприймання учнями групового навчального завдання та забезпечити умови його успішного розв’язання. Готуючи завдання для групової роботи, я враховую обсяг завдань, рівень складності за навчальними можливостями учнів. У груповій роботі дуже важливо не пропустити ту мить, коли дітям особливо потрібна допомога і увага. Вчитель повинен вміти одночасно почути, помітити, виправити, підтримати кожного учня, організувати співпрацю дітей. (Додаток 9)

  Вченими доведено, що діти 6-річного віку сприймають 5-7 хвилин, потім їхня увага розсіюється. Щоб зняти напруження і втому, активізувати дітей, я використовую цікаві розвиваючі ігри, а також безліч пауз: фізкультхвилинка, пальчикова гімнастика,
 мозкова гімнастика, гімнастика для очей, психогімнастика. (Додаток 10)

  На власному досвіді я переконалась: щоб працювати на рівні вимог часу, забезпечити ефективність і якість роботи, у початкових класах насамперед потрібно не просто класи, а навчальні кабінети, де є комп’ютер, телевізор,

ІКТ (мультимедійні супроводи до уроку, відеоматеріал), безліч наочностей, карток з диференційованими завданнями, ігор та завдань, які розвивають інтелект, пам’ять, увагу, уяву, мислення. (Додаток 11)

  Щороку я поповнюю свою творчу лабораторію новими матеріалами. Розробила мультимедійні додатки до уроків української мови, математики, природознавства, основ здоров’я. (Додаток 12)

 Я виготовила стенд «Країна Букв і Цифр». На даху «живе» числовий ряд «від 1 до 10» і математичні знаки. На поверхах – букви, які позначають голосні, приголосні дзвінки, приголосні глухі звуки та м’який знак.

Майже на кожному уроці ми звертаємось до нашої  країни «Букв і Цифр». У цьому році написала казку «Пригоди Оллі в країні Букв і Цифр». Це захоплююча пригода олівця Оллі, який живе у пеналі хлопчика Івася. Для того, щоб допомогти своєму другові вивчити голосні і приголосні звуки, Оллі у сні потрапляє у країну «Букв і Цифр». Там він зустрічає сову Мудрулю. Вона допомагає олівцю вивчити матеріал і пройти випробування. Книга містить яскраві ілюстрації, вірші, цікаві завдання, акровірш, тести. За допомогою методу опорно-буквених піктограм подані правила, анімації (у електронному варіанті) покращують сприйняття певного образу. (Додаток 13)

Оллі і Мудруля з’являються у нас на різних уроках. Діти з радістю допомагають олівцю вивчити певну тему, щоб допомогти Івасю.

Чому саме я обрала казку?

 По-перше, казка – «Коник» Сухомлинського. І виховання, і навчання він починав із казки. Діти у нього слухали казку знову і знову, складали самі казки.

  По-друге, казка для молодших школярів – не просто оповідання про фантастичні події, це цілий світ, у якому дитина живе, змагається, протиставляє злу свою добру волю. Слово знаходить в  казці реальну форму вираження духовних сил дитини, як у грі – рух, у музиці – мелодія.

  По-третє, як відзначав Сухомлинський, вчитель постійно замислюється: як допомогти, щоб діти глибоко знали рідну мову, щоб рідне слово ввійшло в їх духовне життя, стало гострим, влучним різцем і різнобарвною палітрою, а також тонким засобом пізнання істини. (Додаток 14)

Мова – це матеріальне вираження думки і дитина лише тоді буде знати її, коли разом із змістом перейматиме яскраву емоційну фарбу, живий трепет музики рідного слова. Без переживання краси слова розуму дитини недоступні сокровенні грані його змісту. А переживання краси  неможливе без фантазії, без особистою участі дітей у творчості, ім’я якої – казка. Казка – це активна естетична творчість, яка починається з розказування. Дитині хочеться не лише слухати казку, але й самій розповідати її.

 Перше ознайомлення з новою казкою – велика подія в житті дитини. Її симпатія завжди на боці позитивних героїв. Добро торжествує, зло карається. Казки і через задачі продовжують виховувати.

В початкових класах всі предмети вивчаються у тісному зв’язку. Реалізовуючи міжпредметні зв’язки методом бесіди, розповіді, практичної роботи, я обов’язково спираюсь на життєвий досвід дітей. Крім того, практичні навички, які набувають учні на уроках літературного читання, української мови, природознавства, трудового навчання, образотворчого мистецтва, використовую на уроках математики і навпаки. На уроках математики я використовую казки математичного змісту. (Додаток 15)

 Також я підготувала безліч карток з цікавими завданнями, з якими діти працюють із задоволенням. (Додаток 16)
Для покращення зорової пам’яті учнів використовую таблиці Шульте. (Додаток 17)

У кожного учня є дві папки. У першій – кольоровий папір, кольоровий картон, ножиці, фарби, олівці, альбом для малювання пластилін, дощечка для пластиліну. У другій – роботи, які виконують учні на уроках протягом року.

Ці папки допомагають економити час на уроці ( діти не забувають нічого вдома), а також бачити свою роботу за певний проміжок часу. Це дає змогу проаналізувати якість роботи.

Особистим прикладом намагаюсь показати дітям, як треба тримати робочі місця в порядку. Всі дотримуються правила: кожній  речі – своє місце.

У підручниках нерідко дається матеріал, далекий від особистого досвіду дитини. Тому важливо, щоб зміст навчання став для дітей близьким, щоб у ньому діти впізнавали вже відоме їм. Для цього я часто готую рольові ігри, де є учасниками самі діти. (Додаток 18)

 В.О.Сухомлинський відзначав: «…У початковій школі учні повинні поступово осмислювати важливу істину: людина живе завдяки тому, що й матеріальні і духовні потреби задовольняють сотні і тисячі інших людей; у суспільстві неможливо жити, не створюючи матеріальних і духовних цінностей для сотень і тисяч людей». Тому, проводячи уроки на тему: «Звідки що прийшло», учні на конкретних прикладах переконуються, чому треба берегти речі, у них змінюється ставлення до матеріальних цінностей.

Організація дітей у групи дає мені можливість одночасно працювати з усіма учнями. Сильніші учні поглиблюють свої знання, допомагають слабшим, а слабші міцно засвоюють програмний матеріал. Завдання добираю такі, щоб і слабші відчували, що вони можуть самостійно добувати знання.  Дуже важливо з 1 класу виробити у дітей організаційні навички навчальної праці. Насамперед – це чітка орієнтація в підручнику. Спочатку привчаю дітей швидко відшукувати необхідну сторінку, розрізняти умовні позначення. У підручнику обов’язково має бути закладка.

 Учні  мають різний темп письма. Тому, щоб діти виконали завдання одночасно, використовую картки з диференційованими завданнями. В.О.Сухомлинський про необхідність диференційованого підходу говорив: «До кожного учня треба підійти, побачити його труднощі, кожному необхідно дати тільки для нього призначене завдання». Основне призначення диференційованих завдань -  забезпечити для кожного учня оптимальний характер пізнавальної діяльності у процесі навчальної роботи.

 Не менш важливим є самооцінка і самоконтроль. Я вчу дітей, що на уроці не повинна бути витрачена жодна секунда, адже її вже не повернеш. І те, що втратиш, не наздоженеш.

 Ефективність навчання визначається не тим, що вчитель намагається дати учням, а тим, як вони засвоїли матеріал і яке в них виробилося ставлення до навчальної діяльності. Тому, починаючи вивчення нової теми, я заздалегідь продумую і роблю так, щоб процес засвоєння супроводжувався контролем якості  знань, умінь і навичок. Постійно проводжу самостійні роботи, математичні диктанти, використовую перфокарти. (Додаток 19)

 Знаючи, що вчитель постійно перевіряє, учні краще вчать. Для кращого засвоєння матеріалу також необхідне повторення. Тому на кожному уроці я включаю повторення  однієї з попередньо вивчених тем.

На уроки я добираю ігри та розваги з використанням цікавих завдань інтелектуального характеру.

Ігри та ігрові форми повинні включатися не для того, щоб розважити учнів, а щоб викликати в них прагнення до подолання труднощів. Мета їх введення полягає в тому, щоб вдало поєднати ігрові та навчальні мотиви і поступово зробити перехід від ігрових мотивів до навчальних, пізнавальних. Для цього так потрібно розробляти методику ігрових занять, щоб діяльність учнів була ігровою за формою, тобто викликала б ті ж емоції, переживання, що і гра, і в той же час давала можливість активно здобувати потрібні відомості, заповнювати прогалини в знаннях, сприяла б вихованню пізнавальних інтересів.  (Додаток 20)

        Ігри відбираються з урахуванням різноманітних видів діяльності учня. За характером пізнавальної діяльності їх можна віднести до таких груп:
- Ігри, що вимагають від дітей виконавчої діяльності. За допомогою цих ігор діти виконують дії за зразком;
- Ігри, в ході яких діти виконують відтворювальну діяльність;
- Ігри, в яких запрограмована і контролюється діяльність учнів;
- Ігри, за допомогою яких діти здійснюють перетворюючу діяльність;
- Ігри, що включають елементи пошукової діяльності. (Додаток 21)

     Проведення гри вимагає великої майстерності від учителя. Перед грою необхідно доступно викласти її сюжет, розподілити ролі, поставити пізнавальну задачу, підготувати необхідне обладнання, зробити необхідні записи. У грі, в тій чи іншій ролі, бере участь кожен учень класу.

Якщо біля дошки працює невелика кількість учнів, то всі інші виконують ролі контролерів, суддів, вчителі. Характер діяльності учнів у грі залежить від місця гри на уроці, від її місця в системі уроків. Вона може бути проведена на будь-якому етапі уроку й на уроці кожного типу. Якщо гра використовується на уроці пояснення нового матеріалу, то в ній повинні бути запрограмовані практичні дії дітей з групами предметів чи малюнками. На уроках закріплення матеріалу важливо застосовувати ігри на відтворення властивостей дій. У грі слід продумувати не тільки характер діяльності дітей, а й організаційну сторону, характер управління грою. З цією метою використовуються такі найпростіші засоби зворотного зв'язку, як сигнальні картки і розрізні цифри. Сигнальні картки служать засобом активізації дітей. (Додаток 22)

У більшість ігор корисно вносити елементи змагання, що також підвищує активність дітей. Щоб не порушувати враження від гри, помилки аналізуються в кінці гри.
Дидактичні ігри часто використовуються при формуванні вміння розв'язувати задачі. Ігри активізують, зацікавлюють дітей. Відпрацювання вміння розв'язувати задачі йде в живій, захоплюючій, цікавій для дітей формі. Інтерес до осягнення важкого робить дітей по-справжньому творчими особистостями, дає їм можливість відчувати задоволення від інтелектуальних занять і полегшує засвоєння складного матеріалу.

При виборі гри необхідно дотримуватись таких умов:
· гра не повинна бути нудною і надокучливою;
· гра не повинна занадто порушувати емоційний стан дітей, так як подальше пояснення не буде сприйнято належним чином;
· гра повинна відповідати меті уроку;
· інструкції повинні бути чіткими;
· характер діяльності всіх дітей повинен бути продуманий до дрібниць;
· в кінці гри повинен бути підведений підсумок, необхідно забезпечити дітей обладнанням для проведення гри;
· гра повинна бути розвиваючою. (Додаток 23)

Щоб урок був цікавим, також включаю різні художньо-пізнавальні матеріали, прислів’я, приказки, загадки, лічилки, скоромовки, головоломки. Проводимо з дітьми інтелектуальні ігри та розваги, конкурси, турніри винахідливих і кмітливих. Все це сприяє удосконаленню і урізноманітненню розумової діяльності, уяви, спостережливості школярів, збагаченню і розвитку їх інтелектуального потенціалу.

В класі є бібліотека «Словограйко», яка містить казки, оповідання, загадки та ін. Учні із задоволенням читають книжки і розповідають про прочитане в класі, стимулюючи до читання інших. У кожного є читацький щоденник, де записується інформація про книгу. В кінці навчального року найкращі читачі отримують призи. (Додаток 24)

В наш час, коли на екранах телевізорів діти бачать насильство, ненависть, смерть, коли позитивним героєм стає бандит, коли за допомогою чарів, не доклавши зусиль, можна розбагатіти, конче необхідно прививати дітям любов до прекрасного. Василь Сухомлинський казав: « Через красиве до людяного – така закономірність виховання». І дійсно, виховати «справжню людину» можна тільки в добрі і любові. Таке виховання нерозривно пов’язане з образотворчим мистецтвом, трудовим навчанням, музикою, художньою літературою, етикою, екологічним вихованням та ін.

На уроках образотворчого мистецтва я активно залучаю твори народного мистецтва, які дозволяють виховувати у школярів певну культуру сприйняття матеріального світу, сприяють формуванню естетичного відношення до дійсності. (Додаток 25)

 На уроках трудового навчання широко використовую природні матеріали для поширення досвіду учнів за спостереженням дійсності. 
(Додаток 26)                      
У початкових класах дуже важливо з’єднати розвиток мислення та мовлення учнів з естетичним пізнанням та художнім розвитком. Знайомство учнів навіть із звичайними  художніми предметами повинно бути приводом для серйозної розмови про сутність естетичного у мистецтві та дійсності.

 Визнаючи молодший шкільний вік як період активного всебічного розвитку духовного світу дитини, Виготський, Костюк і Теплов стверджували, що цей вік – початок усвідомленого ставлення до різних видів мистецтва, мотивованого вибору художніх творів і розуміння їхнього змісту.

Саме у цьому віці усвідомлення мистецтва, зокрема музичного, має вже спиратись на власний досвід естетичних вражень.

 На відміну від навчання, що адресується переважно до свідомості учня, музично-естетичне виховання спрямоване насамперед на підсвідомість. Безпосередність впливу базується на потребі наслідування, яка притаманна молодим школярам, у котрих переважає емоційне, щире сприйняття будь-якого досвіду.  До музичної діяльності здібні всі діти. Захоплення дітей музикою виникає в першу чергу під впливом сім’ї. Досвід, набутий у сім’ї, часто лягає в основи формування оцінкових критеріїв дітей.

 Вважається, що найкращою основою музично-естетичного виховання є народне поетичне мистецтво, народні святкові дійства з іграми та дитячими піснями. (Додаток 27)

Щоб музика захоплювала дітей, добираю ігри з елементами співу і музики. Діти молодшого шкільного віку повинні передавати своє сприйняття музичних образів рухами. Вони, імітуючи рухи тварин чи рослин, підстрибують, похитуються, присідають. Проводячи фізкультхвилинки, часто включаю аудіозапис  дитячих пісень, фонову релаксаційну музику. Це добре знімає напругу. Відпочивши під музику, діти краще працюють. На уроках образотворчого мистецтва та трудового навчання вмикаю фонову музику, музичні казки, до яких діти малюють ілюстрації чи ліплять фігурки.

На уроках літературного читання тихенько вмикаю спокійну класичну музику.

Музика має особливість: чим більше її слухаєш, тим більше краси в ній помічаєш, тим більше вона подобається. Завдяки музичному мистецтву гармонійно розвивається душа юної людини.

Музика нерозривно пов’язана з духовним вихованням. У нашому класі читається курс «Християнська етика в українській культурі». Метою курсу є сприяння духовно-моральному розвитку дітей і прищеплення їм любові до Творця, до ближнього, до України через ознайомлення з національними культурними надбаннями, з християнськими моральними цінностями, людяністю, милосердям, пошаною до батьків і старших, працелюбством, доброчесністю, гостинністю, вдячністю тощо, які водночас глибоко виявляються в українській культурі і за своєю суттю є загальнолюдськими. На уроках християнської етики широко використовуються відео та аудіо записи.  
(Додаток 28)

Ніхто з нас не любить дії з примусу, чужі рішення, відсутність вибору. І особливо не люблять цього діти, для них свобода вибору – найвища цінність.   Тому духовно-моральне виховання повинне відбуватися з любов’ю, спиратися на довіру, взаємодопомогу, взаєморозуміння, взаємоповагу. Воно повинно бути безперервним і вдома, і в школі.

  Для зацікавлення  школярів предметом морально-духовного спрямування в позаурочний час проводжу свята, екскурсії, конференції, круглі столи, дискусії, конкурси. Уже багато років проходять в нашій школі акції милосердя. Учні з любов’ю та співчуттям відносяться до дітей з обмеженими можливостями. Щоб урізноманітнити їхнє життя, ми беремо участь у виставах та концертно-розважальних програмах. (Додаток 29)

У формуванні екологічно-естетичної культури, виховую в учнів любов до рідного краю, допомагаю школярам усвідомити, що природу необхідно оберігати, примножувати її багатства, розвиваю чутливість до краси рідного краю, викликаю потребу спілкуватися з природою, вчу дотримуватися правил поведінки в спілкуванні з природою, активізую діяльність учнів щодо поліпшення природного середовища. 
(Додаток 30)

Естетика нерозривно пов’язана з етикою ( наукою про поведінку). На уроках розвиваються в дитині почуття краси та гармонії, формується її естетична свідомість, вимогливість до своєї зовнішності і паралельно вивчаються правила поведінки у суспільстві. На цих уроках я використовую енциклопедію для дітей «Вивчаємо етику та естетику» та інші книги, де дуже цікаво, в ігровій формі подано матеріал.

 Навчання і виховання нерозривно пов’язані. Вони продовжуються в позаурочний час.

Для роботи з дітьми в позаурочний час я створила програму всебічного гармонійного розвитку дитини «Веселкова країна». (Додаток 31) 

 Проблема виховання особистості – одна з найголовніших проблем у школі. Пріоритетним напрямком у вихованні є всебічний гармонійний розвиток особистості, яка зможе реалізувати себе у суспільстві, керуючись загальнолюдськими цінностями, яка має багатий внутішній духовний світ, знає і шанує традиції свого народу, примножує їх. Сучасна українська школа потребує збалансованого розумового, духовного і фізичного виховання.

Подібно до того, як у веселці гармонійно поєднано сім кольорів, так і у особистості дитини повинні гармонійно поєднуватись фізичний розвиток (червоний), розвиток розумових здібностей (оранжевий), морально-етичні  якості (жовтий), екологічне виховання (зелений), духовний світ (блакитний), розвиток естетично-творчої діяльності (синій) та національної свідомості (фіолетовий).

Фізичний розвиток спрямований на покращення та зміцнення здоров’я, вироблення навичок особистої гігієни.

Розвиток розумових здібностей – оволодіння учнями певної системи знань. Дає можливість розвивати мислення, пізнавальні здібності, просторову уяву, пам’ять, фантазію, увагу; допомагає оволодіти умінням аналізувати, узагальнювати, проявляти кмітливість і винахідливість.

 Розвиток морально-етичних якостей сприяє розширенню і поглибленню знань про моральні норми та правила культурної поведінки.

Екологічне виховання допомагає уявляти природу як Всесвіт у нескінченному розмаїтті його форм, усвідомлювати себе невід’ємною частинкою природи, дбайливе ставлення до неї виявляти у діях та вчинках.

Духовне виховання просякнуте вірою в силу Творця, любов’ю до ближнього, до України через ознайомлення з національними культурними надбаннями та християнськими моральними цінностями: людяністю, милосердям, пошаною до людей, працелюбством, доброчесністю, гостинністю тощо.

Розвиток естетично-творчої діяльності передбачає формування трудових умінь і навичок, поглядів, переконань, смаків; формує позитивне ставлення до праці в будь-якій трудовій сфері.

Розвиток національної свідомості спрямований прививати любов до рідної землі, свого народу, родини; шанувати традиції, звичаї, культурну спадщину; виховувати патріота своєї Батьківщини.

Мета курсу

Виховувати гуманну, високодуховну людину, моральні та етичні якості, національну свідомість. Викликати інтерес до культурної спадщини народу.

Опановувати  мовну культуру. Розвивати інтелект, пам’ять та творчі здібності. Прищеплювати любов до ближніх. Формувати екологічну культуру. Вчити бачити прекрасне і примножувати його.

Допомогти дитині проявити свої власні творчі сили, самоутверджуватися в соціумі, в житті.

Завдання курсу

Навчальні:

- вивчати українську мову як засіб спілкування і пізнання світу,

  формувати високу мовну культуру;

- розвивати розумові здібності, уміння і навички, необхідні у 

  повсякденному житті;

- пробуджувати інтерес до мистецтва, бажання творити прекрасне;

- проводити навчально-виховні заходи для підвищення учнівської

  готовності орієнтуватися в різних життєвих ситуаціях.

Розвивальні:

- формування творчої, працелюбної особистості;

- розвиток індивідуальних здібностей і талантів дитини;

  різних видів пам’яті, уяви, фантазії, інтуїції;

  комунікативних здібностей; позитивних рис характеру;

- підтримка потреби дитини у самовдосконаленні через розвиток її 

  естетичних і духовно-моральних цінностей.

Виховні:

- формування національної свідомості, любові до рідної землі, народу,     

  бажання працювати задля держави, готовності захищати її;

- забезпечення духовної єдності поколінь, виховання поваги до батьків,     

  жінки-матері, культури та історії свого народу;

- прищеплення шанобливого ставлення до культури, звичаїв, традицій

  українців та представників інших націй, які проживають на території

  України;

- виховання духовної культури особистості, створення умов для вибору нею

  своєї світоглядної позиції;

- утвердження принципів вселюдської моралі: правди, справедливості,

  патріотизму, доброти, працелюбності;

- виховання цивілізованого господаря;

- забезпечення повноцінного фізичного розвитку дітей, охорони та зміцнення

  їх здоров'я;

- виховання поваги до Конституції, законодавства України,

 державної символіки;

-         формування екологічної культури людини, гармонії її відносин з природою.

Дитина не народжується моральною чи аморальною. Вона поступово стає такою залежно від того, в яких умовах живе, в якому середовищі навчається, яке виховання отримує. Ми повинні боротися за кожну дитячу душу, щоб вона не потрапила в темні тенета.

На мою думку, що засіємо нині, те віддасться врожаєм завтра, але на позавтрашнє виправлення помилок сподіватися не маємо права, бо кожний бездумно кинутий камінчик повертається супроти нас вулканічною лавиною.

Нам, вчителям початкових класів, потрібно пам’ятати, що діти копіюють нашу поведінку, то ж ми повинні бути гідним прикладом для наслідування. Ми повинні стати невидимими диригентами, які непомітно керують процесом навчання і виховання дитини. Необхідно стати учню не просто вчителем, а другом, з яким цікаво на уроці.

Тільки у співдружності учителя, учня і батьків можна досягти найвищих результатів.